Гордієвський Петро Микитович
Гордієвський Петро Микитович | |
---|---|
Народився | 1842 Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 1914 |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Партія | Російські збори |
Гордієвський Петро Микитович (1842, Київська губ. — після 1912,?) — український громадський діяч та педагог в Російській імперії, шляхтич. Депутат Державної Думи.
Народився в Київській губернії в сім'ї священника, який походив з давнього козацького роду. Закінчив Київський університет (історико-філологічний факультет), деякий час працював вчителем у Прилуцькій гімназії, потім — у полтавському реальному училищі. У Полтаві почав громадську діяльність, спочатку як гласний міської думи (з 1896 року), де завідував господарчим відділом та як голова полтавського економічного товариства. Це товариство вважалося «одне з найміцніших у Російській імперії»[1] . Крім того, він опікується церковно-приходськими школами, та, пізніше — приватними жіночими гімназіями. Під час революції 1905—1907 рр. Петро Гордієвський виступає на боці консервативних сил, та бере участь у "Руських зборах (рос. "Русское собрание), у лютому 1906 року очоливши його полтавський відділ [2].
У 1907 р. Петра Гордієвського обрали депутатом ІІІ Державної думи Російської імперії від другого з'їзду міських виборців Полтавської губернії. В Думі він входив до складу Російської національної фракції (рос. Русская национальная фракция), був членом трьох комісій: освітньої, комісії про торгівлю та промисловість, комісії для розгляду законопроєкту про гімназії і підготовчі училища. Виступав як доповідач від освітньої комісії. Після закінчення депутатських повноважень повернувся до Полтави, невдовзі виїхав до Бару, де обійняв посаду викладача реального училища.
Достовірної інформації про місце та обставини його смерті досі не знайдено.
- 3-ій созывъ Государственной Думы. Портреты. Біографіи Автографы.— Санктъ-Петербургъ : изданіе Н. Н. Ольшанскаго, 1910.— [66] с., [57] л. ил., портр.; 34 см.
- Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Опытъ краткаго біографическаго словаря Полтавской губерніи съ половины XVIII в. съ 182 портретами. Изданіе Полтавской ученой архивной комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— 294 с.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1842
- Уродженці Київської губернії
- Померли 1914
- Випускники історико-філологічного факультету Київського університету
- Депутати Державної думи Російської імперії від Полтавської губернії
- Українські педагоги
- Депутати Державної думи Російської імперії III скликання
- Педагоги Чернігівської області
- Педагоги Полтави
- Педагоги Російської імперії
- Педагоги XIX століття